Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Шлиссельбург

Братцы и сестренки, привет-привет! Вот и я решил побаловаться в литературе и рассказать вам свою историю, самую настоящую и жизнеутверждающую. Ловите, друзья, закладки нашего района и раскройте свои глазки на то, как я стал уважаемым человеком благодаря одному дорогостоящему веществу, называемому кодеином. Так началось все совсем недавно, когда я еще был фрешменом в этом "бизнесе". Спустился я по деревенской улице и наскочил на своего знакомого Жору, который знал все трендовые новинки в мире наркотиков. Он как-то сказал мне, что кодеин - это то, что нужно мне для статуса на квартале. Вот я и решил попробовать. Хожу я по закоулкам и ищу гидрач, пока на меня не нашли глазки в виде пацанов, которые мне все продали. Они вели себя, как самые настоящие мафиози и прямо на улице начали впаривать мне эту вещь. Я, конечно, поначалу ощутил страх, но потом понял, что это был лишь путь к моей реализации и статусу. Так началась моя полная зависимость от кодеина. Я все более и более вгрызался в этот мир, становясь настоящим почитаемым гопником. Каждый новый день приносил мне новые дозы этого драгоценного вещества, и я чувствовал себя настоящим господином района. Но, к сожалению, ничто не длится вечно. Однажды, когда уже был на пике своей популярности, я пережил настоящий передозняк. Вечером, сидя в своей квартирке, я решил принять большую дозу кодеина, чтобы еще больше отстоять свое честное звание. Но оказалось, что эта доза была слишком большой для моего организма. Сначала я почувствовал себя заметно слабеющим, а потом меня затянуло в глубину гычи. Меня начало мутить, я не мог сдержаться на ногах и понял, что у меня серьезный перебор. Лежал я как зарубленный на полу, а мои "друзья" сидели и смеялись надо мной, словно я был всего лишь предметом их развлечения. Часами мне казалось, что я борюсь за свою жизнь. Но, к счастью, все это чудовищное состояние прошло, и я остался жив. Это был для меня урок, который я запомнил надолго - нужно быть осторожным и уметь контролировать свои желания. А вот эти "друзья"… Они просто предали меня в тот роковой момент. Но это не погубило меня, а только укрепило. Я стал настоящим легендарным человеком в нашем районе. Мои связи все шире и шире, и я уже сам мог впарить некачественный кодеин всем желающим, став настоящим "дилером". Мало кто знает, но внутри меня осталась доля благородства - я всегда старался предупредить людей о возможных последствиях. С того дня я стал гордиться своим прошлым наркоманским опытом, ведь именно он сделал меня сильнее и мудрее. История, которую я рассказал вам сегодня, не про обожаемые закладки или о веществе, которое теперь далеко в прошлом. Она про меня, о том, как я преодолел все трудности и стал настоящим героем своего микромира. Так что, ребятушки, помните - наркотики это не путь к статусу и уважению. Это путь к разрушению и гибели. Будьте сильными, будьте умными, и вместе мы сделаем наш район лучше и безопаснее!

Памятка от мудрого гопника:
- Не играй с наркотиками, они разрушают твою жизнь!
- И помни, только ты сам можешь контролировать свою судьбу!
- Стремись к новым вершинам, но не забывай о тех, кто рядом с тобой!

С уважением, ваш крутой гопник!

Не поддавайтесь на соблазны и не экспериментируйте с наркотиками.

Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.

Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.

Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.

Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.

Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.

Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.

Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.

Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.

-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.

-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."

-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."

Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.

Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.

Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.

Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!